До 150-річчя з дня народження Лесі Українки

 Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

Народилася Лариса Косач, саме таким є справжнє ім’я Лесі Українки, 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Батько її – Петро Косач, був службовцем, мати – Ольга Драгоманова-Косач – письменницею, яка публікувалася під псевдонімом Олена Пчілка.

Свій перший вірш – «Надія» – Леся написала дев’ятирічною дівчинкою. Сталося це під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки, Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів». А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» опублікували два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилось ім’я – Леся Українка. На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».

Ще в дитячі роки Леся захворіла на туберкульоз, з яким вона боролась усе життя. Хвороба спричинила до того, що дівчинка не ходила до школи, однак завдяки матері, а також Михайлу Драгоманову, вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала 11 мов, вітчизняну і світову літературу, історію, філософію.

Все життя Леся Українка була вимушена лікуватися, проходити через болючі медичні процедури, а окрім цього шукати для життя місця, що уповільнювали б розвиток хвороби.

Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Разом із чоловіком Климентом Квіткою вона працювала над зібранням фольклору та власними драмами.

Але хвороба прогресувала. На початку липня 1913 року Лесин стан різко погіршився. А 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі Леся Українка померла. Її похорони відбулися через кілька днів у Києві на Байковому кладовищі.

22 січня День Соборності України

День соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День соборності, і перше проголошення незалежності України.

Саме в ці січневі дні ми вшановуємо пам'ять  нашого земляка Андрія Колісника. Він загинув захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну  цілісність України. Ми не повинні забувати про його подвиг. Світла та вічна   пам'ять Герою!

 

Віртуальна екскурсія "Україна колядує"

 

Колядки - це обрядові пісні, які виконуються в усіх регіонах України напередодні Різдва. В Україні одним з найулюбленіших було і залишається свято Різдва. З ним пов'язані такі поняття, як Свят-вечір, вертеп, колядування, а колядки на Різдво Христове можна почути в усіх регіонах України.

Обряд колядування на Різдво: значення і історія

Колядки традиційно містили побажання здоров'я, багатства, доброго врожаю в наступному році. Виконували їх діти і молодь. Ватагами вони ходили від хати до хати, тримаючи в руках зірку, що нагадує про народження Ісуса, та виконували пісні, а натомість отримували гостинці. Вчені-етнографи стверджують, що коріння цього обряду набагато давніше, ніж християнство на нашій землі, і пов'язують свято зі святом Коляди (народження нового сонця), звідти і термін - колядки. Хоча існує й інше пояснення такої назви - латинське слово "календа" - перший день місяця в Стародавньому Римі. Як би там не було, дотримання давніх традицій - справа похвальна, тому приступаємо до виготовлення різдвяної зірки і розучування колядок.

Найбільш популярні колядки на Різдво 

На сучасному етапі в Україні можна почути різні різдвяні пісні: відомі автори пишуть спеціальні пісні, багато з яких стають хітами в розпал свят. Але 6 січня прийнято згадувати і виконувати саме стародавні колядки, наведемо декілька їх прикладів.  Універсальної вітальною піснею, яку можна розповісти і як вірш, вважається наступна: Коляд, коляд, коляда, Хай обходить вас біда. І нехай на ваш поріг Прийде радість в Новий рік. Щоб в добробуті цвіли, Щоб щасливо ви жили, І щоб рік цей молодий Вам був кращий за старий. Друзів зичимо багато; Щоб у будні та на свято Ваші гнулися столи. Щоб здорові всі були!

Окремою групою виділяються колядки на Різдво для дітей. Вони мають жартівливу форму не тільки побажань і поздоровлень, але іноді і "залякувань" скупих господарів:

Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така, Дайте, тітко, пирога. Як не дасте пирога, Візьму бика за рога, Поведу на торжок, Куплю собі пиріжок.

* * *

Коляда, коляда, Дай, дядьку, пиріг! Як не даси пирога, Візьму вола за рога, Та виведу на моріг, Та виломлю правий ріг. У ріг буду трубити, Волом буду робити, Хвостом буду поганять Та на гречку орать. Добривечір!  Я - маленький хлопчик, Сів собі на стовпчик, В сопілочку граю, Діток забавляю. А ви, люди, чуйте, Коляду готуйте. Яблучка, горішки - Це мої потішки.

* * *

Колядин-дин, Я, бабусю, один. Винеси мені пиріжок Та поклади у мішок. З руками, з ногами, Щоб бігав за нами.

Багато українських колядок на Різдво - це серйозні пісні, що прославляють світле свято народження Божого сина, вони не такі давні, як "язичницькі", але теж дуже красиві:

Ой на річці на Йордані, Там Пречиста різі прала, Свого сина сповивала, На ялині колихала. Прилетіли три янголи, Взяли Христа під небеса. Всі небеса розтворилися, Всім святим поклонилися. А справжнім патріотам своєї країни можна вивчити більш сучасний варіант колядки: Ой, колядо-колядине! Ішла полем господиня, З торбі жито брала, Ниви засівала: Вроди, Боже, жито На довгії літа, На щастя родині І всій Україні.

Рекомендую дев'ятикласникам!

 

Сучасний мультик про життя Григорія Сковороди

 

3 грудня – день народження Григорія Сковороди. Видатний український філософ і гуманіст, перекладач та поет, просвітитель і мислитель. Він багато подорожував Україною та встигав займатися викладацькою діяльністю. Як добре ми знаємо про досягнення Сковороди та його внесок у розвиток української культури, писемності, літератури? Наш сайт радить продемонструвати дітям вдома чи учням у школі пізнавальний мультфільм у сучасному ігровому форматі. Ця анімація в легкій цікавій формі розповідає про життя та творчій шлях великого філософа.

І декілька вражаючих фактів із мультфільму:

- У 1741 році Сковорода кидає навчання та вирушає до Санкт-Петербурга, аби заробляти на співах.

- Григорій Сковорода відмовився від запропонованої посади священника.

- Відчувши наближення смерті, Сковорода власноруч вирив могилу, а потім ліг у ліжко й заснув.

Український мультик розповідає дітям про жахіття Голодомору

 Ця мальована історія – монолог-розповідь бабусі. Вона вижила і оповідає свої спогади про Голодомор 1932-1933 рр. Це сумна й моторошна сповідь очима дитини.

Бабуся пригадує, як вона була ще дівчинкою, а в рідному селі з’явилися чужі люди. Спочатку вони забрали всю худобу, а потім – і зерно. Дівчинка уявляла, що виною всьому страшна примара – Голодний Дух. І вважала, що саме мара забрала всіх сусідських дітей. І кожного разу, як хотілося їсти, дівчинка знову і знову бачила цю страшну потвору.

Невідомо, скільки б ще лиха довелося побачити дитячим очам. Але дитинці пощастило – її врятував добрий чоловік. Бабуся вижила. І вона пам’ятає про Голодомор.

Сьогодні Україна і світ вшановує пам’ять жертв Голодомору

 День пам’яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських Указів 1998 та 2007 років.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голод 1932-1933 років – саме його нині називають геноцидом українського народу здійсненим сталінським режимом. Українські селяни стали наступними жертвами тодішньої влади після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.

Масовому голоду в Україні передувала низка подій. Так, 18 листопада 1932 року, вийшла Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», яка передбачала покарання за невиконання планів заготівлі зерна - сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Згодом перелік компенсаційних харчів було розширено картоплею і салом, наприкінці року - продуктами тривалого зберігання. Окрім того, видана цього ж дня Постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» дозволяла відбирати у селян хліб за статтею «контрреволюційні злочини».

Вже через кілька днів, 26 листопада, вийшов наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося на тому, що «репресії є одним з потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі». Таким чином, штучно створений голод став добре продуманою та ретельно замаскованою каральною операцією.

Передусім, в українських селян було відібрано вирощене ними зерно, далі численними натуральними штрафами та обшуками були відібрані останні запаси продовольства. У грудні 1932 року у 82 районах України була заборонена торгівля продуктами, також припинилися поставки промислових товарів. На початку 1933 року забороною виїзду із охопленої голодом України, селян було позбавлено останніх надій на порятунок. Залишившись без хліба, голодуючі селянські сім’ї вживали у їжу різні сурогати: кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації, товчену кору і листя дерев.

Терор голодом, що тривав в Україні протягом 22-х місяців, забрав життя майже 4 мільйонів людей.

Впродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. Допоки існував комуністичний режим, навіть говорити про голод тих років було суворо заборонено. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні, відповідно до закону від 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», голод 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, а його «публічне заперечення… визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».

Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 року радянських очільників — Йосипа Сталіна, В'ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Станіслава Косіора, Власа Чубаря, Менделя Хатаєвича, визнано винними в організації Голодомору в Україні.

7 грудня 2016 року українські парламентарі закликали й інші держави визнати Голодомор геноцидом українського народу. Наразі це зробили 17 держав світу. Ще 10 країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам’ять його жертв. Крім того, Голодомор 1932-1933 років в Україні було визнано актом геноциду на регіональному та муніципальному рівні у 8 країнах.

Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Цього року вона покликана нагадати, що до збереження пам'яті про Голодомор може долучитися кожен, наприклад, записавши спогади ще живих очевидців геноциду або передавши до музею сімейні артефакти, що збереглися з того часу. Гасло кампанії - «Збережи пам'ять. Збережи правду».

Загальнонаціональні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору пройдуть по всій Україні. Цього дня передбачені жалобні заходи, проведення тематичних наукових, інформаційних, та культурно-мистецьких заходів, виставок, презентацій документів, фото- і відеоматеріалів. Разом з тим, на території України буде приспущено Державний прапор.

О 16.00 в кожній домівці українці запалять свічки пам’яті та приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання.