вівторок, 8 грудня 2020 р.
четвер, 3 грудня 2020 р.
Сучасний мультик про життя Григорія Сковороди
3 грудня – день народження Григорія Сковороди. Видатний український філософ і гуманіст, перекладач та поет, просвітитель і мислитель. Він багато подорожував Україною та встигав займатися викладацькою діяльністю. Як добре ми знаємо про досягнення Сковороди та його внесок у розвиток української культури, писемності, літератури? Наш сайт радить продемонструвати дітям вдома чи учням у школі пізнавальний мультфільм у сучасному ігровому форматі. Ця анімація в легкій цікавій формі розповідає про життя та творчій шлях великого філософа.
І декілька вражаючих фактів із мультфільму:
- У 1741 році Сковорода кидає навчання та вирушає до Санкт-Петербурга, аби заробляти на співах.
- Григорій Сковорода відмовився від запропонованої посади священника.
- Відчувши наближення смерті, Сковорода власноруч вирив могилу, а потім ліг у ліжко й заснув.
суботу, 28 листопада 2020 р.
Український мультик розповідає дітям про жахіття Голодомору
Ця мальована історія – монолог-розповідь бабусі. Вона вижила і оповідає свої спогади про Голодомор 1932-1933 рр. Це сумна й моторошна сповідь очима дитини.
Бабуся пригадує, як вона була ще дівчинкою, а в рідному селі з’явилися чужі люди. Спочатку вони забрали всю худобу, а потім – і зерно. Дівчинка уявляла, що виною всьому страшна примара – Голодний Дух. І вважала, що саме мара забрала всіх сусідських дітей. І кожного разу, як хотілося їсти, дівчинка знову і знову бачила цю страшну потвору.
Невідомо, скільки б ще лиха довелося побачити дитячим очам. Але дитинці пощастило – її врятував добрий чоловік. Бабуся вижила. І вона пам’ятає про Голодомор.
Сьогодні Україна і світ вшановує пам’ять жертв Голодомору
День пам’яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських Указів 1998 та 2007 років.
У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голод 1932-1933 років – саме його нині називають геноцидом українського народу здійсненим сталінським режимом. Українські селяни стали наступними жертвами тодішньої влади після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.
Масовому голоду в Україні передувала низка подій. Так, 18 листопада 1932 року, вийшла Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», яка передбачала покарання за невиконання планів заготівлі зерна - сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Згодом перелік компенсаційних харчів було розширено картоплею і салом, наприкінці року - продуктами тривалого зберігання. Окрім того, видана цього ж дня Постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» дозволяла відбирати у селян хліб за статтею «контрреволюційні злочини».
Вже через кілька днів, 26 листопада, вийшов наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося на тому, що «репресії є одним з потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі». Таким чином, штучно створений голод став добре продуманою та ретельно замаскованою каральною операцією.
Передусім, в українських селян було відібрано вирощене ними зерно, далі численними натуральними штрафами та обшуками були відібрані останні запаси продовольства. У грудні 1932 року у 82 районах України була заборонена торгівля продуктами, також припинилися поставки промислових товарів. На початку 1933 року забороною виїзду із охопленої голодом України, селян було позбавлено останніх надій на порятунок. Залишившись без хліба, голодуючі селянські сім’ї вживали у їжу різні сурогати: кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації, товчену кору і листя дерев.
Терор голодом, що тривав в Україні протягом 22-х місяців, забрав життя майже 4 мільйонів людей.
Впродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. Допоки існував комуністичний режим, навіть говорити про голод тих років було суворо заборонено. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні, відповідно до закону від 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», голод 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, а його «публічне заперечення… визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».
Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 року радянських очільників — Йосипа Сталіна, В'ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Станіслава Косіора, Власа Чубаря, Менделя Хатаєвича, визнано винними в організації Голодомору в Україні.
7 грудня 2016 року українські парламентарі закликали й інші держави визнати Голодомор геноцидом українського народу. Наразі це зробили 17 держав світу. Ще 10 країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам’ять його жертв. Крім того, Голодомор 1932-1933 років в Україні було визнано актом геноциду на регіональному та муніципальному рівні у 8 країнах.
Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Цього року вона покликана нагадати, що до збереження пам'яті про Голодомор може долучитися кожен, наприклад, записавши спогади ще живих очевидців геноциду або передавши до музею сімейні артефакти, що збереглися з того часу. Гасло кампанії - «Збережи пам'ять. Збережи правду».
Загальнонаціональні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору пройдуть по всій Україні. Цього дня передбачені жалобні заходи, проведення тематичних наукових, інформаційних, та культурно-мистецьких заходів, виставок, презентацій документів, фото- і відеоматеріалів. Разом з тим, на території України буде приспущено Державний прапор.
О 16.00 в кожній домівці українці запалять свічки пам’яті та приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання.
понеділок, 16 листопада 2020 р.
пʼятницю, 13 листопада 2020 р.
13 листопада – Всесвітній день Доброти
Прекрасний мультик демонструє, як добрі вчинки роблять щасливою навіть черству людину
четвер, 12 листопада 2020 р.
Цікаві факти з історії української літератури
ПЕРШИЙ ОПИС БІБЛІОТЕКИ відносять до 1288 року — це перечислення й опис бібліотеки князя Володимира Васильовича, зроблені Волинським літописцем. Цікаво, що за часів Київської Русі книги мали неабияку цінність, незалежно від змісту й чимало коштували, адже на їх виготовлення та оформлення йшло багато різних матеріалів (шкіра, тканина, дерево та ін.).
ПЕРШИМ ВИДАТНИМ РЕНЕСАНСНИМ УКРАЇНСЬКИМ ПОЕТОМ, ім’я і твори якого знаємо, можна вважати Павла Русина з лемківського села Кросно (народився близько 1470 р., а помер 1517 р. в Сяноці). Поет довго працював у Кракові, викладаючи у тамтешній академії, бував він в Угорщині, жив у Відні. Павло Русин був також видавцем, виховував відомих слов'янських поетів Яна з Віслиці, Яна Дантишенка, навчав Миколая Коперника. Літературознавці вважають його першим гуманістичним поетом України. Залишив по собі близько 4 тисяч віршів. У 1509 році він видав книгу своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна».
ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК складено після 1581 року невідомим автором. Він лишився в рукописі і мав назву: «Лексис з тлумаченням слов’янських слів на просту мову». Тут усіх слів 896, автор підшив свого рукописа до «Острозької Біблії», яка вийшла у 1581 році, і в такому вигляді словник дійшов до нашого часу.
ПЕРШИЙ БУКВАР видав Лаврентій Зизаній у Вільні 1596 року. Він називався «Наука до читання й розуміння слов’янського письма». До книжки додав Зизаній «Лексис», тобто словник. «Наука» Зизанія започатковує довгий ряд видань букварів в Україні та Білорусії у старі часи. Словник Зизанія містив 1061 слово. Церковнослов’янські слова тут пояснюються простою українською мовою, яка майже тотожна з теперішньою. Це перший друкований словник української мови.
ПЕРШИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ГУРТОК відомий нам на території України, зібрав у II половині XVI ст. князь К. Острозький. До нього входили друкар і поет, брат Северина Наливайка, Дем’ян Наливайко, автор знаменитої на свій час книги «Апокрисис» Христофор Філалет, поет і культурний діяч Г. Смотрицький, його син Мелетій та інші.
ПЕРШИМ ТЕОРЕТИКОМ ВІРШОВОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА є Мелетій Смотрицький (1577-1633). Думки про науку поезію він виклав у своїй знаменитій «Граматиці слов’янській», яка вперше вийшла в Ев’є 1619 року. Між іншим, у граматиці є цікаве посилання на твір М. Стрийковського: «Хронограф Достовірний» (4-а Хронологія): «Овідій, славний латинський поет, був в ув’язненні у сармацьких народів і, навчившись досконало слов’янського діалекту, визнав його за чистий і красний і писав на ньому чудові стихи, або вірші».
НАЙДАВНІШИЙ ОПИС ДРАМАТИЧНОЇ ВИСТАВИ на території України лишив нам польсько-український поет XVII ст. Бартоломей Зиморович у своїй «Історії міста Львова» (середина XVII ст.), писаній латинською мовою. Виставу влаштувала шкільна молодь на честь архієпископа Івана Соліковського в червні 1583 року.
НАЙДАВНІШИМИ УКРАЇНСЬКИМИ ГУМОРИСТИЧНИМИ СЦЕНАМИ є дві інтермедії, додані до драми Я. Гаватовича «Трагедія, або Візерунок смерті Івана Хрестителя», їх було відіграно в Кам’янці Струмиловій на ярмарку, в день відзначення смерті Іоанна Хрестителя, під керівництвом Якуба Гаватовича, вільних наук і філософії бакаляра, тобто вчителя. Сама драма написана польською мовою, а інтермедії — українською. З часу появи цих драматичних сцен і бере початок українська драматургія. Інтермедії Гаватовича вийшли такі живі за формою і змістом, що їх з невеликими мовними поправками можна було б ставити і в наші часи, що й здійснили з успіхом у 1969 році артисти Львівського театру ім. Заньковецької в тій-таки Кам’янці Струмиловій на честь 350-річчя з часу першої їхньої вистави.
ПЕРШЕ ЕТНОГРАФІЧНЕ ВИДАННЯ вийшло у 1777 році під назвою «Описание свадебных украинских простонародных обрядов в Малой России и в Слободской украинской губернии, также и в великороссийских слободах, населенных малороссиянами, употребляемых». Написав цю книжечку «прапорщик армейских пехотных полков, состоящих в украинской дивизии» Калиновський.
ПЕРШІ ВИСТАВИ «НАТАЛКИ ПОЛТАВКИ» відбулись у Полтаві зі спеціального дозволу князя Рєпніна. Для подальших вистав треба було цензурного дозволу. Тим часом М. Щепкін захотів поставити цю п’єсу на свій бенефіс у Харкові. Г. Квітка-Основ’яненко порадив йому оголосити якусь давню п’єсу, а перед днем бенефісу зіслатись на нездоров’я якогось актора і просити зіграти «Наталку Полтавку», річ уже дозволену для вистави.
ПЕРШИМ ЖУРНАЛОМ В УКРАЇНІ, який намагався увести до літератури українську мову, був «Харківський Демокрит», що його видавав у 1816 році Василь Маслович. Сам Маслович надрукував тут кілька українських віршів. Видавець був світською людиною і мав ще славу чудового танцюриста — з особливим умінням танцював він козачка. У 1816 році почав виходити інший харківський журнал «Украинский Вестник» (до 1819 р.). Його видавали: кандидат Харківського університету Є. Філомафитський, капітан Г. Квітка (він же Основ’яненко) та вчитель гімназії Розумник-Гонорський. Журнал містив чимало матеріалів до історії, географії та етнографії України.
ПЕРШУ ХРЕСТОМАТІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ уклав у 1829 році галичанин І. Могильницький. Починалася вона з привілею руського князя Льва з 1292 року, потім ішли зразки творів літератури XVI—XVIII ст.: перекладні, оригінальні вірші, проповіді, пісні з «Богогласника», вірш про Вакулу Чмиря, уривки з «Енеїди». Першу друковану хрестоматійку з української літератури видав Й. Левицький у своїй граматиці 1834 року.
ПЕРША ДРУКОВАНА АНТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ вийшла в Почаєві 1790 року — це був звід духовних віршів і пісень, що складався з чотирьох частин і містив у собі вірші, присвячені Богу, Богородиці, святим та іконам. Збірник містив 247 творів і називався «Богогласник». У XIX ст. книжка багато разів перевидавалася.
ПЕРШИМ УКРАЇНСЬКИМ ЛІТЕРАТУРНИМ КРИТИКОМ треба вважати О. Бодянського, котрий під псевдонімом Мастак надрукував у ж. «Телескоп» проф. Надєждіна (1834 р.) перший огляд сучасного українського письменства, за вихідну беручи видання Квітчиних повістей. Після нього виступають як літературні критики М. Костомаров, А. Метлинський, М. Гатцук, П. Куліш. Ці критики починають українську літературу від Г. Квітки-Основ’яненка, заперечують І. Котляревського та його наступників, тобто вони виросли із заперечення явища, котре зветься «котляревщина».
ВПЕРШЕ СЕЛЯНИН СТАВ ЛІТЕРАТУРНИМ «СЕРЙОЗНИМ» ГЕРОЄМ під пером Г. Квітки-Основ’яненка. До 1838 року, тобто до появи оповідання Б. Авербаха, селянин не виступав у європейській літературі як «серйозний» герой. Доти селян зображували ідеалізовано, з’являлися вони у творах гумористичних та ідилічних, а загалом на селян дивилися як на сіру, безбарвну масу. В оповіданнях Г. Квітки-Основ’яненка селянин став «серйозним» героєм ще 1829 року, тобто за десятиліття до впровадження такого героя в літератури інші.
ПЕРШІ УКРАЇНСЬКІ ПОЕТЕСИ. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі й про яких збереглися документальні свідчення, — інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна, жили, очевидно, в кінці XVII — на поч. XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена. Також першими українськими поетесами можна вважати Марту Писаревську (1799-1874) і Олександру Псьол (1817-1887). Творів обох поетес збереглося зовсім мало. М. Писаревська за життя надрукувала один тільки вірш «Петраркина пісня» (переспів із Петрарки — «Сніп», 1841), хоч написала значно більше. її спадщина зберігалася довгий час у місті Вовчій (Волчанськ) на Харківщині в онуки поетеси, доля її натепер невідома. О. Псьол почала писати під впливом Т. Шевченка, її поетичний цикл «Три сльози дівочі» був відгуком на арешт кириломефодіївців, зокрема Т. Шевченка. Довгий час ці вірші приписували П. Кулішу. Деякі твори О. Псьол видавалися також за твори самого Т. Шевченка. Особливо любив поет вірш О. Псьол «Свячена вода» і навіть прохав друзів прислати йому цей вірш на заслання .
ПЕРШОЮ ОРИГІНАЛЬНОЮ КОМЕДІЄЮ НА ГАЛИЧИНІ у XIX ст. була п’єса Рудольфа Моха «Справа в селі Клекотині», чи інакше названа «Сварка». Цей твір — сатира на панські порядки і на панське знущання над селянином. Переробку цієї комедії під заголовком «Проциха» грали в галицькому театрі, зокрема під дирекцією О. Бачинського. Сам Р. Мох був ще й поетом. Його поетична книга «Мотиль» вийшла в 1841 році і була тепло зустрінута публікою.
ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПЕДАГОГІЧНА ГАЗЕТА почала виходити в Будапешті 1868 року і призначалася для народних учителів Закарпаття, Видавало її угорське королівське міністерство народної освіти. Звалася вона «Газета для народних учителей» (формат 28 на 19 см). Це був український переклад угорської газети, писаний на так званому «язичії» (мішанина церковнослов’янської і української мов). Для вчителів видавали її безкоштовно, а охочі могли передплачувати. В газеті друкували методичні статті та відомості про школи. Редактор річників 1868 і 1869 років — Іван Керней. З 6-го річника мова газети наблизилася до народної. Пізніше тижневик для вчителів «Учитель» почав виходити й у Львові (1880 р., 1889-1914 рр.).
ПЕРШИЙ ДРАМАТИЧНИЙ КОНКУРС було організовано на Галичині у 1864-1865 роках. Це сталося після того, коли у Львів на початку 1864 року приїхав запрошений на посаду директора українського театру актор із Житомира О. Бачинський.
ПЕРША ШИРОКА АНТОЛОГІЯ ТВОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА, укладена історичним способом, підсумовувала столітній розвиток нової української літератури і називалася «Вік». Вийшла вона в З томах 1900 року з короткими життєписами, оцінками творчості й бібліографіями. Починалася з І. Котляревського й містила твори близько 80 письменників.
ПЕРШИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ — «Словник української мови» за редакцією Бориса Грінченка. Робота над словником була однією з найбільших заслуг письменника Бориса Грінченка перед українською культурою. Вийшов словник в 4 томах у Києві в 1907-1909 роках. - Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"
пʼятницю, 21 серпня 2020 р.
Дорогі діти! Запрошую вас узяти участь у фотоконкурсі
Для участі у конкурсі Вам необхідно надіслати фото на електронну адресу селищної ради: tomselrad@gmail.com або особисті повідомлення з поміткою для фотоконкурсу із зазначенням ПІП учасника (автора фото), моб.телефону та адреси місця проживання. 26 серпня 2020 року всі фото, автори яких дотримались умов конкурсу, будуть опубліковані на сторінці «Томаківка». Тематика фоторобіт: «Я люблю свою УКРАЇНУ».
Переможців ми з вами оберемо разом шляхом проставлення лайків під фото, яке ви вважатимете гідним перемоги. Для голосування буде відведено добу (з 9 год. 26 серпня до 9 год. 27 серпня 2020 року).Імена трьох переможців будуть оголошені на сторінці «Томаківка» у Facebook, 28 серпня 2020 року о 9 год.
неділю, 14 червня 2020 р.
16 днів до ЗНО!
Отже, сьогодні пропонуємо поглянути детальніше на програмові новели. :books:
Прочитайте ці статті, щоб пригадати всі сюжетні та композиційні особливості цих творів:
:book: «Intermezzo» Михайла Коцюбинського (https://navsi200.com/intermezzo/)
:book: «Камінний хрест» Василя Стефаника (https://navsi200.com/literaturne/vasil-stefanik-kaminnij-hrest/)
:book: «Valse melancolique» Ольги Кобилянської (https://navsi200.com/literaturne/valse-melancolique/)
:book: «Я (Романтика)» Миколи Хвильового (https://navsi200.com/ya-romantyka/)
:book: «Модри Камень» Олеся Гончара (https://navsi200.com/literaturne/modry-kamen/)
:book: «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника (https://navsi200.com/literaturne/try-zozuli-z-poklonom/)
🤓 А ввечері на вас чекатиме тематичний тест за усіма новелами з програми ЗНО :point_right:https://t.me/navsi200
Зберігайте спокій і піклуйтеся про себе!🥰
вівторок, 9 червня 2020 р.
суботу, 30 травня 2020 р.
30 днів до ЗНО
1. Повторення за програмою
2. Тести-тести-тести
Офіційні тести
Тести, що завжди під рукою
Тематичні тести
3. Робота над помилками
- рід іменника (ученИЙ чи ученА ступінь?)
- типи односкладних речень (безособове?!)
- службові частини мови (навіть? що?)
- угруповання і покоління письменників (Розстріляне відродження?)
- Кому з персонажів належать слова? (!!!)
4. «Хто хоче стати мільйонером?»
5. Скорочені перекази
6. Експрес-запитання з літератури
- Хто автор вірша «Блакитна панна»?
- Яке справжнє прізвище Олександра Олеся?
- Який вірш починається словами «Сміються, плачуть солов’ї»?
- Автором якої збірки є Павло Тичина? Які вірші до неї належать?
- Як називається поетична форма вірша “У теплі дні збирання винограду”?
7. Літературні вечори
8. 10 творів ЗНО
неділю, 24 травня 2020 р.
Українська література (інтерактивні вправи)
- Упізнай героя "Енеїди"
- Портрети українських письменників
- Псевдоніми українських письменників
- Прототипи літературних героїв
- Повторення української літератури І частина
- Повторення української літератури ІI частина
- Повторення української літератури ІIІ частина
- Повторення української літератури ІV частина
- Повторення української літератури V частина
- Повторення української літератури VІ частина
- Повторення української літератури VІІ частина (поезія)
- Розділи творів
- Образи-символи в літературних творах
- Чи знаєш ти твори українських письменників?(ілюстрації)
- Добери ілюстрацію до твору 9 клас
- Псевдоніми та справжні імена
- Прототипи літературних героїв
- Річки в художніх творах
- Географія художніх творів І
- Географія художніх творів
- Портрет літературного героя 9 клас