Усі слова з наголосами, які треба вивчити для ЗНО

Які саме слова з наголосами треба вивчити для ЗНО? Це питання завжди мучило старшокласників, адже відповіді на нього досі не було… В українській мові є більш ніж 250 тисяч слів, і знати правильні наголоси всіх-всіх не під силу нікому.

І нарешті… чудова новина! У новій програмі для ЗНО 2020 року є список слів з наголосами, а отже, тільки вони можуть бути в завданнях тестів у 2020 році.

Пройдися по списку і випиши собі найдивніші слова з наголосами. Можеш приліпити їх собі на стіну чи холодильник 😉

Слова з наголосами, які треба вивчити для ЗНО (згідно з офіційною програмою 2020 року)

агроно́мія
алфа́віт або алфаві́т
а́ркушик
асиметрі́я

багаторазо́вий
безпринци́пний
бе́шкет
бла́говіст
близьки́й
болоти́стий
боро́давка
босо́ніж
боя́знь
бурштино́вий
бюлете́нь

ва́ги (у множині)
вантажі́вка
весня́ний або весняни́й
ви́года (користь)
виго́да (зручність)
вида́ння
визво́льний
вимо́га
ви́падок
вира́зний
ви́сіти
ви́трата
виши́ваний
відвезти́
відвести́
ві́дгомін
віднести́
ві́домість (список)
відо́мість (повідомлення, дані, популярність)
ві́рші
віршови́й
вітчи́м

гальмо́, га́льма
гляда́ч
гороши́на
граблі́
гурто́житок

дани́на
да́но
дециме́тр
де́щиця
де-ю́ре
джерело́
ди́влячись
дича́віти
діало́г
добови́й
добу́ток
довезти́
довести́
дові́дник
до́гмат
донести́
до́нька
дочка́
дро́ва

експе́рт

єрети́к

жалюзі́

завда́ння
завезти́
завести́
за́вжди́
завчасу́
за́гадка
заіржа́вілий
заіржа́віти
закінчи́ти
за́кладка (у книзі)
за́крутка
залиши́ти
замі́жня
занести́
за́понка
заробі́ток
за́ставка
за́стібка
засто́порити
зви́сока
зда́лека
зібра́ння
зобрази́ти
зо́зла
зра́ння
зру́чний
зубо́жіння

інду́стрія

ка́мбала
катало́г
кварта́л
ки́шка
кіломе́тр
кінчи́ти
ко́лесо
ко́лія
ко́пчений (дієприкметник)
копче́ний (прикметник)
кори́сний
ко́сий
котри́й
крие́вий
кро́їти
кропива́
куліна́рія
ку́рятина

ла́те
листопа́д
літо́пис
лю́стро

ма́буть або мабу́ть
магісте́рський (про вчений ступінь)
ма́ркетинг
мере́жа
металу́ргія
міліме́тр

навча́ння
нанести́
напі́й
на́скрізний
на́чинка
нена́видіти
нена́висний
нена́висть
нести́
ні́здря
нови́й

обіця́нка
обра́ння
обру́ч (іменник)
одина́дцять
одноразо́вий
озна́ка
о́лень
опто́вий
осете́р
ота́ман
о́цет

пави́ч
парте́р
пе́карський
перевезти́
перевести́
пере́кис
переля́к
перенести́
пере́пад
пере́пис
піала́
пі́дданий (дієприкметник)
підда́ний (іменник, істота)
пі́длітковий
пізна́ння
пітни́й
піце́рія
по́друга
по́значка
по́милка або поми́лка
помі́щик
помо́вчати
поня́ття
порядко́вий
посере́дині
привезти́
привести́
при́морозок
принести́
при́чіп
про́діл
промі́жок
псевдоні́м

ра́зом
ре́мінь (пояс)
ре́шето
ри́нковий
рівни́на
роздрібни́й
ро́зпірка
руко́пис
русло́

сантиме́тр
све́рдло
сере́дина
се́ча
симетрі́я
сільськогоспода́рський
сімдеся́т
сли́на
соломи́нка
ста́туя
стовідсо́тковий
стриба́ти

текстови́й
течія́
ти́гровий
тисо́вий
тім’яни́й
травесті́я
тризу́б
ту́луб

украї́нський
уподо́бання
урочи́стий
усере́дині

фарту́х
фахови́й
фено́мен
фо́льга
фо́рзац

ха́ос (у міфології: стихія)
хао́с (безлад)

ца́рина
цеме́нт
це́нтнер
цінни́к

чарівни́й
чергови́й
чита́ння
чорно́зем
чорно́слив
чотирна́дцять

шляхопрові́д
шовко́вий
шофе́р

ще́лепа
щи́пці
щодобови́й

ярмарко́вий

Гарні слова – гарний твір. Календар любові до рідної мови

Анна Огойко | Жовтень, 13, 2012 | Творче

A A A A

У творчому завданні ЗНО має бути 200 слів, а ще цитати, приклади з життя і літератури. Але ніякі ніякі цитати не можуть бути кращими, ніж написані вами гарні слова. У житті немає білого і чорного, а є кольори і відтінки, а слова нашої мови здатні передати велику частину цих кольорів. Читайте більше, і у вас в голові назбираєтеся товстенький словник гарних слів. Саме такі слова варто вживати у творі ЗНО, щоб справити феноменальне враження на екзаменаторів!:)

А для початку маю для вас готовий набір гарних слів у вигляді Календаря любові до рідної мови, створеного до цьогорічного Міжнародного дня рідної мови (21 лютого). Можете видрукувати собі місяці, що лишились.;)

А можете створювати такий календар самостійно! Для цього питайте себе щодня перед сном: яким словом я назву цей день?

!!! Зауваження: серед цих слів є дієприкметники з суфіксами “уч”, “юч”, що є ненормативними в українській мові (лютуючий, інтригуючий, зігріваючий). Їх потрібно уникати у мовленні, а особливо на письмі – для твору це буде великий мінус.

Власне висловлення ЗНО з української – дуже чітко визначене завдання. І писати його варто як за покликом своєї уяви, так і за чіткими правилами, певними умовами, які тобі пропонують.

Для кращого розуміння принципів твору ЗНО та особливостей його оцінювання розглянь основні числа, що стосуються цього завдання.

1

година, зазвичай, іде на написання твору ЗНО. Проте для кожного – це індивідуально.

1,5 – 2

сторінки зошита в лінійку займає стандартний твір ЗНО на 200 слів. Але це ще залежить від почерку.

2

приклади має містити твір ЗНО:

один – з літератури АБО інших видів мистецтв
другий – з історії АБО особистого життя.

2-3

аргументи має бути наведено в творі ЗНО (що дорівнює 2-3 абзацам основної частини).

19%

загального балу ЗНО з української мови та літератури складатиме твір.

20

– максимальна кількість балів, яку можна отримати за твір. Ця оцінка містить:

2 бали за вправно сформульовану тезу;
2 бали за 2-3 доречні аргументи, що не повторюють один одного;
2 бали за хороший приклад з літератури АБО інших видів мистецтв;
2 бали за гарний приклад з історії АБО особистого життя;
2 бали за логічність твору (правильний розподіл на абзаци, вставні слова тощо);
2 бали за вправно сформульовані висновки;
4 бали за грамотність (правопис і розділові знаки):
- 4 бали- 0-1 помилка,
- 3 бали – 2-6 помилок,
- 2 бали – 7-11 помилок,
- 1 бал – 12-16 помилок,
- 0 балів – 17 і більше;
4 бали за дотримання стилістичних і граматичних норм, правил милозвучності:
- 4 бали- 0-1 помилка,
- 3 бали – 2-4 помилки,
- 2 бали – 5-7 помилок,
- 1 бал – 8-10 помилок,
- 0 балів – 11 і більше;

100

слів має бути у творі, щоб його перевірили.

200-250

– бажана кількість слів власного висловлення. Менше – нерозкрита тема, більше – кількість помилок теж зростає.

Ці прості й геніальні афоризми Сковороди варто зберегти собі і запам’ятати. Ними можна не лише гарно прикрасити свій твір, а й зрозуміти життя краще.

У нас на сайті ви можете також познайомитися з усім, що треба знати про твори Григорія Сковороди, які є в програмі ЗНО:

До вашої уваги літопис “Повість минулих літ” для ЗНО: загальна характеристика твору і скорочені уривки до ЗНО: про заснування Києва і помсту княгині Ольги.

Автор тексту – Дмитро Заєць.

Коротко про “Повість минулих літ”

Жанр: літопис (хронологічний виклад важливих подій із історії Київської Русі).

Автор: Нестор Літописець (чернець Києво-Печерського монастиря, бл. 1055-1113 рр).

Основні мотиви: заклики до єдності Руської землі, любов до неї, занепокоєння через князівські усобиці та напади кочових народів.

Особливості літопису “Повість минулих літ”

“Повість минулих літ” – це перший літописний твір про історію й витоки Київської держави, що зберігся. Літописець розповідає напівлегендарну версію заснування Києва, про початки Київської держави, її перших князів тощо.
Літопис побудований на особистих спостереженнях автора й розповідях, які він почув;
Містить не тільки розповідь про історичні події, але й оповідання, перекази, байки, використовує художні засоби, має художню цінність.

Скорочений переказ “Повісті минулих літ” (уривки для ЗНО)

Уривок про заснування Києва (скорочено)

Плем’я полян, найбільш розумне й тямуще серед інших племен, жило окремо – родами, кожен на своїх землях. І були три брати: Кий, Щек, Хорив і їхня сестра Либідь.

Сидів Кий на горі, де тепер Боричів узвіз. Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. Хорив – на третій горі, від нього вона прозвалася Хоревицею. І збудували вони місто в ім’я старшого брата і назвали його Київ. Був коло міста ліс великий, і ловився там всякий звір.

Дехто, не знаючи, каже, що Кий начебто був перевізником коло Києва, мовляв, був якийсь перевіз з того боку Дніпра; тому й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був простим перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з почестями.

Коли ж Кий повертався, він прийшов на Дунай і поставив там невелике містечко, хотів там сісти князювати, та не дали йому навколишні племена. Так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут і помер. І брати його, і сестра Либідь тут же померли.

Після смерті братів рід їхній став князювати у полян, а в інших племен (древлян, дреговичів та ін.) були свої князі.

2. Уривок про напад хозарів (скорочено)

Після смерті братів Кия, Щека і Хорива полян утискали древляни та інші довколишні племена. Прийшли на землі полян і войовничі хозари й сказали:

— Платіть нам данину.

Поляни подумали і дали від кожного дому по мечу. І віднесли хозари мечі до свого князя і до старійшин своїх і промовили їм:

— От маємо собі нову данину.

Ті ж запитали:
— Звідки?

Вони ж відповіли:

— У лісі, на горах, над рікою Дніпром.

Знов спитали ті:
— А що дали?

Вони показали мечі. І сказали старійшини хозарські:
— Недобра дань, княже! Ми її добились своєю зброєю, яка гостра з одного боку, — шаблями, а в них зброя гостра з двох боків — мечі. Будуть вони збирати данину і з нас, і з інших земель.

І збулось усе: володіють руські князі хозарами і по нинішній день.

Так воно здавна ведеться: володіючи, сам стаєш потім підкореним тим, ким володів.

3. Уривок про помсту княгині Ольги деревлянам (скорочено)

Ольга перебувала в Києві з сином своїм, маленьким Святославом, а воєводою був Свенельд. Сказали ж деревляни(перед тим убивши чоловіка Ольги – князя Ігоря, коли він приходив збирати в них данину): «Ось убили ми князя руського. Візьмемо жінку його Ольгу й віддамо за князя нашого Мала. І Святослава візьмемо і зробимо йому, що хочемо».

І послали деревляни 20 кращих мужів своїх у човнах до Ольги, і пристали вони до берега під Боричевим узвозом. І повідомили Ольгу, що прийшли древляни, і покликала їх Ольга до себе і сказала їм: «Добрі гості прийшли»… «Кажіть, чого прийшли сюди?» Відповіли ж древляни: «Мужа твого ми убили, бо був твій муж, як вовк, розкрадав і грабував, а наші князі добрі, бо вони лад навели на древлянській землі, — вийди заміж за нашого князя Мала». Сказала їм Ольга, що їхня промова їй сподобалася і що їм зроблять велику честь, понесуть у човнах на гору, а сама звеліла викопати велику й глибоку яму на дворі.

На ранок, сидячи в теремі, послала Ольга по гостей. І прийшли кияни до них, і сказали: «Кличе вас Ольга для шани великої». Вони ж відповіли: «Не поїдемо ні на конях, ні на возах і пішки не підемо, а тільки понесіть нас у човні». І понесли їх у човні. Вони ж сиділи, пишаючись.

Принесли їх у двір до Ольги, і, як несли, так і кинули їх в яму разом із човном. І, схилившись над ямою, спитала їх Ольга: «Чи добра вам честь?» Вони ж відповіли: «Гірше Ігоревої смерті». І звеліла Ольга засипати їх живими, і засипали їх.

І послала Ольга до древлян знову, і сказала їм, щоб спочатку прислали до неї найкращих людей, щоб із честю провели її до свого князя. Почувши про це, древляни вибрали кращих мужів і прислали до неї. Коли ж древляни прийшли, Ольга звеліла приготувати їм омовіння, кажучи так: «Помившись, прийдіть до мене». І розтопили піч, і влізли древляни, і почали митися. Тоді зачинили за ними піч. Ольга звеліла зачинити їх, і в тому вогні згоріли всі.

І послала Ольга до древлян із словами, що вона вже йде до них. Вони ж, почувши те, навезли медів багато і заварили їх. Ольга ж, узявши з собою малу дружину, пішла на могилу і плакала там за мужем своїм. І спитали древляни Ольгу: «А де наша дружина, яку ми послали до тебе?» Ольга ж відповіла: «Іде вона за мною з дружиною мужа мого». І коли стали п’яними деревляни, звеліла отрокам своїм пити за них, а сама відійшла вбік і звеліла дружині вбивати древлян. І посікли їх п’ять тисяч. А Ольга повернулась у Київ і зібрала військо.

В літо 946 р. Ольга із сином своїм Святославом зібрала багато хоробрих воїнів і пішла на деревлянську землю. І вийшли древляни супроти неї. І воїни Ольги перемогли древлян. Древляни ж побігли і зачинилися у своїх містах.

Ольга ж ринулася із сином до міста Іскоростеня, бо жителі його убили її чоловіка, і стала із сином своїм навколо міста. І стояла Ольга все літо і не могла взяти місто.

Тоді княгиня послала в місто людей зі словами, що вона нібито вже більше не хоче мститися їм, а хоче тільки взяти невелику данину і, помирившись з деревлянами, піти геть.

Ольга попросила, щоб вони дали їй від двору лише по три голуби і по три горобці. Древляни, зрадівши, зібрали з кожного двору по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга ж роздала воїнам — кому голуба, кому горобців — і звеліла до кожного голуба і горобця прив’язати сухий трут, і загорнути його в маленькі хусточки, і ниткою приторочити до кожної птиці. І, коли стало смеркатися, наказала Ольга своїм воїнам випустити голубів і горобців. Голуби ж і горобці полетіли у свої гнізда: голуби у голуб’ятники, а горобці — під стріхи. І тоді спалахнуло все місто. І побігли люди з міста, і звеліла Ольга своїм воїнам хапати їх.

Так вона взяла місто й спалила його, старійшин забрала в полон, інших людей убила, третіх віддала в рабство, решту залишила, щоб платили данину. І наклала на них данину тяжку: платити для Києва і для Вишгорода, бо Вишгород був Ольжиним містом.