Чорнобильська трагедія - біль України

 Цьогоріч, 26-го квітня, минає 35 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

 Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз, а значить ми маємо гідно вшанувати тих, хто поклав своє життя або віддав своє здоров’я за те, щоб ми сьогодні могли спокійно жити і розбудовувати нашу власну державу.

26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року. Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС. День, який сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома. День, який змінив долі сотень тисяч людей.

Аварія на ЧАЕС світовим співтовариством визнана  найбільшою техногенною катастрофою в історії людства, а тому належне відзначення 35 річниці аварії на Чорнобильській АЕС – спільне завдання представників влади, органів місцевого  самоврядування, громадських організацій, жителів  країни та нашої області.

 «Чорнобиль» - слово, яке у кожного українця викликає сильні емоції. 35-ті роковини аварії на ЧАЕС можуть стати для всієї України та великої частини міжнародної спільноти потужним поштовхом для об'єднання зусиль.

19 березня - 91 рік від дня народження Ліни Костенко

   

  Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.

    Ліна Костенко є видатною сучасною українською поетесою, своїм життям і творчістю вона засвідчує несхитну мужність, палку любов до України. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: «...не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю». 

    Твори української авторки перекладені багатьма мовами світу. Вони неодноразово входили до закордонних антологій і збірників, а також видані окремими книгами.

    Лауреат престижних премій, зокрема — Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги (2000), Міжнародної премії Фонду Омеляна і Тетяни Антоновичів, премії імені Франческо Петрарки, якою відзначено її книжку «Ілюстрації» (в перекладі італійською мовою, 1994). У дипломі зазначено : «Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко». У 1998 р. у Торонто Л. Костенко здобула найвищу відзнаку Світового конгресу українців — медаль Святого Володимира.

    Ліна Костенко — справжній майстер художнього слова. ЇЇ поезія — це приклад самовідданого і шляхетного служіння народові. Вона пробуджує почуття добра і справедливості, творить у людині людину, по — філософськи осмислює зміст життєвих проблем. Філософська лірика Л. Костенко — велика частина поетичного доробку автора. Усі найважливіші філософські питання так чи інакше порушено в її творах: це й питання сенсу людського життя, швидкоплинності часу, діалектики духовного та матеріального.

    Творчість Ліни Костенко — визначне явище в українській літературі новітнього часу, її прикметною рисою є інтелектуалізм — рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори, напружено шукаючи ключів до таємниць буття людини, нації, людства...

    Значущість поезії Ліни Костенко полягає в сутності самої поетеси, яку вона визначила так: Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність…

І лине над землею Шевченкове слово

У кожного народу є талановиті митці-поети,письменники. Саме вони прославляють свою країну ,звеличують її серед інших націй світу. Тарас Григорович Шевченко — великий поет, геній українського народу. Він зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства.

Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру та відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.
Тарас Шевченко — це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Шевченка — це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.

 

До 150-річчя з дня народження Лесі Українки

 Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

Народилася Лариса Косач, саме таким є справжнє ім’я Лесі Українки, 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Батько її – Петро Косач, був службовцем, мати – Ольга Драгоманова-Косач – письменницею, яка публікувалася під псевдонімом Олена Пчілка.

Свій перший вірш – «Надія» – Леся написала дев’ятирічною дівчинкою. Сталося це під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки, Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів». А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» опублікували два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилось ім’я – Леся Українка. На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».

Ще в дитячі роки Леся захворіла на туберкульоз, з яким вона боролась усе життя. Хвороба спричинила до того, що дівчинка не ходила до школи, однак завдяки матері, а також Михайлу Драгоманову, вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала 11 мов, вітчизняну і світову літературу, історію, філософію.

Все життя Леся Українка була вимушена лікуватися, проходити через болючі медичні процедури, а окрім цього шукати для життя місця, що уповільнювали б розвиток хвороби.

Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Разом із чоловіком Климентом Квіткою вона працювала над зібранням фольклору та власними драмами.

Але хвороба прогресувала. На початку липня 1913 року Лесин стан різко погіршився. А 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі Леся Українка померла. Її похорони відбулися через кілька днів у Києві на Байковому кладовищі.

22 січня День Соборності України

День соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День соборності, і перше проголошення незалежності України.

Саме в ці січневі дні ми вшановуємо пам'ять  нашого земляка Андрія Колісника. Він загинув захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну  цілісність України. Ми не повинні забувати про його подвиг. Світла та вічна   пам'ять Герою!

 

Віртуальна екскурсія "Україна колядує"

 

Колядки - це обрядові пісні, які виконуються в усіх регіонах України напередодні Різдва. В Україні одним з найулюбленіших було і залишається свято Різдва. З ним пов'язані такі поняття, як Свят-вечір, вертеп, колядування, а колядки на Різдво Христове можна почути в усіх регіонах України.

Обряд колядування на Різдво: значення і історія

Колядки традиційно містили побажання здоров'я, багатства, доброго врожаю в наступному році. Виконували їх діти і молодь. Ватагами вони ходили від хати до хати, тримаючи в руках зірку, що нагадує про народження Ісуса, та виконували пісні, а натомість отримували гостинці. Вчені-етнографи стверджують, що коріння цього обряду набагато давніше, ніж християнство на нашій землі, і пов'язують свято зі святом Коляди (народження нового сонця), звідти і термін - колядки. Хоча існує й інше пояснення такої назви - латинське слово "календа" - перший день місяця в Стародавньому Римі. Як би там не було, дотримання давніх традицій - справа похвальна, тому приступаємо до виготовлення різдвяної зірки і розучування колядок.

Найбільш популярні колядки на Різдво 

На сучасному етапі в Україні можна почути різні різдвяні пісні: відомі автори пишуть спеціальні пісні, багато з яких стають хітами в розпал свят. Але 6 січня прийнято згадувати і виконувати саме стародавні колядки, наведемо декілька їх прикладів.  Універсальної вітальною піснею, яку можна розповісти і як вірш, вважається наступна: Коляд, коляд, коляда, Хай обходить вас біда. І нехай на ваш поріг Прийде радість в Новий рік. Щоб в добробуті цвіли, Щоб щасливо ви жили, І щоб рік цей молодий Вам був кращий за старий. Друзів зичимо багато; Щоб у будні та на свято Ваші гнулися столи. Щоб здорові всі були!

Окремою групою виділяються колядки на Різдво для дітей. Вони мають жартівливу форму не тільки побажань і поздоровлень, але іноді і "залякувань" скупих господарів:

Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така, Дайте, тітко, пирога. Як не дасте пирога, Візьму бика за рога, Поведу на торжок, Куплю собі пиріжок.

* * *

Коляда, коляда, Дай, дядьку, пиріг! Як не даси пирога, Візьму вола за рога, Та виведу на моріг, Та виломлю правий ріг. У ріг буду трубити, Волом буду робити, Хвостом буду поганять Та на гречку орать. Добривечір!  Я - маленький хлопчик, Сів собі на стовпчик, В сопілочку граю, Діток забавляю. А ви, люди, чуйте, Коляду готуйте. Яблучка, горішки - Це мої потішки.

* * *

Колядин-дин, Я, бабусю, один. Винеси мені пиріжок Та поклади у мішок. З руками, з ногами, Щоб бігав за нами.

Багато українських колядок на Різдво - це серйозні пісні, що прославляють світле свято народження Божого сина, вони не такі давні, як "язичницькі", але теж дуже красиві:

Ой на річці на Йордані, Там Пречиста різі прала, Свого сина сповивала, На ялині колихала. Прилетіли три янголи, Взяли Христа під небеса. Всі небеса розтворилися, Всім святим поклонилися. А справжнім патріотам своєї країни можна вивчити більш сучасний варіант колядки: Ой, колядо-колядине! Ішла полем господиня, З торбі жито брала, Ниви засівала: Вроди, Боже, жито На довгії літа, На щастя родині І всій Україні.