Сьогодні в нас велике свято – День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.
Ми пишаємося, що ми – українці,
а наша Вітчизна — Україна.
Народилась
Україна Нова,
Небувала,
чиста, як дитя,
Україна
Зоряної Мови,
Україна
Божого Буття!
Україна
казки і кохання.
Та
Держава, де щезає тлінь.
Україна
творчого повстання
Для
усіх безсмертних поколінь.
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.
Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно
боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи,
коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна
понад усе прагне до миру, спокою.
Молюсь за тебе,
Україно,
Молюсь за тебе
кожен час,
бо ти у нас
одна-єдина, -
Писав в своїх
віршах Тарас.
Молюсь,- казав
він, щоб у тебе
Не було між
людьми війни,
Щоб завжди було
чисте небо
На нашій
стомленій землі.
Щоб завше у садку
смерека
Весняним квітом
під вікном цвіла
І прилітали з
вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль
послухати Дніпра!
Немає коментарів:
Дописати коментар