В мережі з’явилися перші серії патріотичного мультсеріалу “Моя країна – Україна”

Кінопроект містить в собі краєзнавчий, історичний та культурологічний матеріали. Кожна серія, то подорож Україною з легендами та історією рідного краю. Фільми цього серіалу формують національну свідомість, гордість за свою країну, допомагають виховувати майбутнє покоління українців.

До уваги учнів 6-8 класів! Пропоную завдання на повторення:

Гра для найстарших учнів:

Цитати для творів ЗНО: 30 тем

Цитата - це порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні
Докладніше: https://kodeksy.com.ua/dictionary/ts/tsitata.htm

1. Багатство 
“Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?“ (Григорій Сковорода) 

“Є люди, у яких є гроші, і є багаті люди“ (Коко Шанель, французька кутюр’є) 

“Краще голий та правдивий, нiж багатий та беззаконний” (Григорій Сковорода) 

2. Боротьба 
“Лиш боротись — значить жить!” (Іван Франко) 

“Гармат би нам та кулеметів замість мрій” (Микола Куліш) 

“Жити буду! Геть думи сумні!” (Леся Українка "Contra spem spero”) 

3. Війна і мир
 “Війна людей їсть, кров'ю запиває“ (Народна мудрість) 

“Хто взяв меч, від меча і загине“ (Біблія, Новий заповіт)

 4. Вірність 
“В лиху годину узнаєш вірну людину” (Народна мудрість)

 “Треба зберігати вірність. Вірність слову, зобов'язанням, іншим, собі самому. Треба бути з тих людей, які ніколи не підводять” (Еріх Марія Ремарк, німецький письменник)

 5. Героїзм 
“Неможливо весь час бути героєм, але завжди можна залишатися людиною”. (Й. В. Гете, німецький письменник) 

“Лучче ж бо потятим бути, аніж полоненим” (“Слово про Ігорів похід” – князь Ігор)

 6. Гідність
 “Єдине, що від нас іще залежить, - принаймні вік прожити, як належить” (Ліна Костенко)

 “Будь чесний із собою” (Володимир Винниченко)

 7. Гуманізм 
“Людиною стати — це мистецтво” (Новаліс, німецький письменник) 

“Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.” (Василь Симоненко)

 “Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом” (Ліна Костенко) 

8. Добро 
“Добро — це те, що може почути глухий і побачити сліпий” (Марк Твен, американський письменник)

 “Раз добром нагріте серце — вік не охолоне” (Тарас Шевченко)

 “Добре слово людині - що дощ у посуху” (Народна мудрість) 

9. Дружба
 “Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш” (Народна мудрість)

 “Сонце зігріває повітря, друг - душу” (Народна мудрість)

 “Друг – це одна душа, яка живе у двох тілах” (Аристотель, давньогрецький філософ)

10. Історія 
“Народ, що не знає своєї історії є народ сліпців” (Олександр Довженко) 

“Історія — найкращий вчитель, у якого найгірші учні” (Індіра Ганді, індійський політик)

 “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (Іван Кочерга, український драматург)

 11. Краса
 “Не за обличчя судіть, а за серце” (Григорій Сковорода) 

"Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві" (Григорій Сковорода) 

"Піклуючись про красу, треба починати із серця та душі, інакше ніяка косметика не допоможе" (Коко Шанель, французька кутюр'є) 

12. Книги 
“Кімната без книг – все одно, що людина без душі” (Олександр Довженко)

 “Істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне” (Арістотель, давньогрецький філософ)

 “Життя без книг – це хата без вікна” (Дмитро Павличко) 

13. Любов 
“Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю” (Григорій Сковорода)

 “Де любов у хаті, там люди багаті“ (Народна мудрість) 

“Без любові до себе неможлива й любов до ближнього“ (Герман Гессе, німецький письменник)

 14. Майбутнє
 “Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії” (Елеонора Рузвельт, американський суспільний діяч)

 “Завтра - завжди новий день, в якому ще немає помилок” (Бернард Шоу, ірландський драматург)

 “Не живи вчора, не мрій про завтра, сконцентруй свій розум на даному моменті” (Будда) 

15. Мистецтво 
“Життя коротке, мистецтво - вічне” (Гіппократ, давньогрецький лікар) 

“Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє” (Олександр Дюма-син, французький письменник) 

“Творчість – то тільки гримаса індивідуального болю” (Василь Стус) 

16. Мужність
 “Терпи, терпи — терпець тебе шліфує” (Василь Стус) “Мужність робить незначними удари долі” (Демокріт, давньогрецький філософ)

 “Сором – хилитися і долі коритися” (Леся Українка)

 “Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори” (Григорій Сковорода) 

17. Навчання 
“Поганий той школяр який учителя не переважить” (Леся Українка) 

“Учітеся, брати мої! Думайте, читайте, І чужому научайтесь, − Свого не цурайтесь” (Тарас Шевченко) 

“Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!” (Народна мудрість) 

18. Оптимізм 
“На світі той наймудріший, хто найдужче любить життя” (Василь Симоненко) “Світ належить оптимістам, песимісти — всього лише глядачі" (Франсуа Гізо, французький історик) 

"Найбільша перемога - перемога над своїм негативним мисленням" (Сократ, давньогрецький філософ)

 19. Патріотизм
 “Забудеш рідний край – твоє всохне коріння” (Павло Тичина)

 “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!” (Василь Симоненко) “Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя” (Сенека, давньоримський філософ)

 20. Перемога
 “Найбільша перемога - перемога над самим собою” (Цицерон, давньоримський політик) 

“Перемога там, де є рух вперед” (Рей Бредбері, американський письменник) 

“Того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже” (Микола Куліш) 
21. Подорожі
 “Світ — це книга. І хто не подорожував по ньому — прочитав у ній лише одну сторінку” (Августин Аврелій, давньоримський філософ)

 “Щоб найкраще зрозуміти нову країну, треба її понюхати“ (Редьярд Кіплінг, англійський письменник)

 “Мандрівка довжиною в тисячі кілометрів починається з одного кроку“ (Лао Дзи, китайський філософ) 

22. Правда 
“Правда у воді не тоне і в огні не горить” (Народна мудрість)

 “Вільний лише той, хто може дозволити собі не брехати” (Альбер Камю, французький письменник)

 “Слухай серце, а не радіо. Дивись в очі, а не на екран телевізора, відкривай душу, а не сторінки в інтернеті. І будеш знати правду” (Святослав Вакарчук) 

23. Праця
 “Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє сродна праця” (Григорій Сковорода) 

“Лиш праця світ таким, як є, створила. Лиш в праці варто і для праці жить” (Іван Франко)

 "Єдиний спосіб зробити видатну роботу – щиро любити те, що робиш” (Стів Джобс)  

24. Родина 
“Любов до Батьківщини починається з родини” (Френсіс Бекон, британський філософ) 

“Хто матір забуває, того Бог карає” (Тарас Шевченко) 

“Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (Василь Симоненко) 

25. Розум
 “Мудрість є донька досвіду” (Леонардо да Вінчі, італійський вчений, художник)

 “Не розум від книг, а книги від розуму створились” (Григорій Сковорода)

 “Нескінченні лише Всесвіт і людська дурість. Хоча щодо першого у мене є сумніви“ (Альберт Ейнштейн)

 26. Свобода
 “Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій” (Й.-В. Ґете, німецький письменник) 

“З-за ґрат свободу краще видно” (Ліна Костенко) 

“…зрівнявши все злото, проти свободи воно лиш болото” (Григорій Сковорода “De libertate”)

 27. Українська мова 
“Споконвіку було Слово”(Біблія, Старий Заповіт)

 “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову” (Ліна Костенко)

 “Як парость виноградної лози, плекайте мову” (Максим Рильський) 

28. Успіх
 “Бери вершину і матимеш середину” (Григорій Сковорода)

 “Щоб дійти до мети, потрібно, перш за все, йти“ (Оноре де Бальзак, французький філософ)

 "Немає нічого неможливого, коли поряд той, хто вірить в тебе” (Ошо, індійський філософ) 

29. Час 
“З усіх утрат втрата часу найтяжча” (Григорій Сковорода) 

“Втрата часу важча для того, хто більше знає” (Й.-В. Ґете, німецький письменник) 

“Час все лікує” (Народна мудрість) 

30. Щастя
 “Щастя тому дається, хто за нього в бою б'ється” (Народна мудрість)

 “Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов” (Б.-І. Антонич)

 ”Людина створена для щастя, як птах для польоту" (Володимир Короленко, російський письменник українського походження) 

"У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне" (Максим Рильський)

Міжнародний день дитячої книги

2 квітня в світі відзначається День дитячої книги. Відзначається щорічно в день народження датського письменника-казкаря Ганса Християна Андерсена. Витоки дитячої книги входять до епохи, коли в Англії з'явився верстат і У. Кекстон випустив у 1477 р. першу книгу англійською мовою.

Серед його численних видань були байки Езопа і забавний "Роман про лиса".

У 1658 році чеський священик і педагог Ян Коменський опублікував першу книгу для дітей "Світ чуттєвих речей в картинках" - підручник на латині з гравюрами.

Протягом XVII століття дітей навчали і виховували в основному по Біблії і книгам релігійного змісту. XVIII століття подарувало дітям два великих романи: "Робінзон Крузо" Д. Дефо і "Подорожі Гуллівера" Дж. Свіфта.

У той же час і дітей, і дорослих однаково захопили дешеві видання народних казок, балад і переказів. Початок золотого століття дитячої літератури відноситься до середини XIX століття.

До цього часу нарешті визнали, що дітям, крім підручників і релігійних творів, потрібні власні книжки.

Дивно, але література для дітей часто приводила у захват і дорослих. Сама королева Великобританії зачитувалася  твором "Пригоди Аліси в Країні чудес" Л. Керрола, насолоджуючись вільною грою фантазії і гумору. 

Але й казки ніхто не відміняв. І самим великим казкарем на всі часи, напевно, залишиться Ганс Християн Андерсен.

Двадцяте століття подарувало юним читачам Пітера Пена, Мері Поппінс, Старика Хоттабича, Гаррі Поттера і багатьох інших чудових героїв.

Ось уже понад півстоліття діти і дорослі зачитуються трилогією "Володар кілець" Дж. Р.Р. Толкієна.

Дитячі книги вбирають у себе цілий світ; все цікаве, що буває на світі.

Історія дня дитячої книги.

З чого все починалося

В історичному часі подання про дитину як про істоту зі своїми особливими інтересами і запитами - недавнього походження, воно набуло поширення лише в два-три останніх сторіччя.

Відповідно, дитяча література як самостійний вид - явище порівняно нове.

До середини 17 ст. діти читали (ті, хто вмів читати, з грамотністю тоді було погано), за рідкісним винятком, приблизно те ж, що і батьки.

Проте і у тих, і в інших завжди був інше джерело знань - фантастичні, історичні та побутові історії, що існували в усній традиції. Діти слухали їх разом з дорослими, і нікого не турбувало, чи підходить розказане для дитини, а діти, як і дорослі, витягували з почутого те, що могли. Дещо з творів стародавньої усної творчості дійшло до нас  у друкованому вигляді і викликає у дітей і дорослих такий же інтерес, як тисячоліття тому, - наприклад байки Езопа, вперше записані в 4 в. до н.е.

Інші добре відомі зразки усної народної творчості - легенди про короля Артура і Робін Гуда і, зрозуміло, народні казки, зібрані братами Грімм і Ш. Перро (1628-1703), чий збірник під назвою загальноприйнятою «Казки матінки Гуски» включає, можливо, саму знамениту чарівну казку «Попелюшка».

Витоки дитячої книги виходять з епохи, коли в Англії з'явився друкарський верстат і У. Кекстон випустив у 1477 першу книгу англійською мовою. Серед його численних видань, які, напевно, захоплювали дітей, були байки Езопа і забавний тваринний епос «Роман про лиса».

Підручники стали кращі, набули поширення букварі і абетки.

У 1658 чеський священик і педагог Я. А. Коменський опублікував першу книгу з картинками для дітей Orbis Sensualium Pictus («Світ чуттєвих речей в картинках») - підручник на латині з гравюрами. 

Протягом 17 ст. дітей навчали в дусі пуританських вірувань; коло дитячого читання в основному зводилося до Біблії, хоча друкувалося чимало призначених для дітей книг релігійного змісту.

Це цікаво

Легенди про лелек: велика підбірка для дітей

Лелека – символ України. Це птах добра та достатку, який ніколи не звиє гніздо на подвір’ї лихої, заздрісної людини. Побачити навесні лелеку, який пролітає над головою, – до урожаю та щасливої долі. На сайті  Mamabook   можна побачити підбірку цікавих народних легенд, пов’язаних із цими птахами. Ілюстрації до статті – це унікальні роботи тернопільського художника Олега Шупляка.

ЯК ЛЮДИНА СТАЛА ЛЕЛЕКОЮ

Колись у нашому краї була велика біда: люди не мали роботи, не вистачало на всіх землі, не раз і шматка хліба не було в хаті. Не витримав такого життя один чоловік та й подався шукати щастя в далях, в заморських краях.

Тут він знайшов вічне літо, а головне хліб і воду. А більшого він і не бажав.

Воно б, може, й нічого, але стала його діймати страшна ностальгія — сум за батьківщиною. Все більше й більше думав про повернення додому в рідний край. Хоча не назовсім, а так щоб трохи тут жити, а трохи в рідній стороні.
— От якби я мав крила, то міг би хоч раз на рік злітати додому.

Почув його молитви Господь і перетворив того мрійливого чоловіка в лелеку.

Змахнув крильми лелека та й полетів до рідного дому, в Україну. Зраділо його серце, коли побачило свою землю, село, батьківську хату. Але й засмутилося, бо вже не зміг назад стати людиною.

Звив собі гніздо на дереві, що росло у дворі колишньої хати, і став там жити. Так жив до кінця літа, аж стало його знову тягнути в чужий край, де тепло і харчі є. Зібрався та й полетів у вирій, до теплих земель.

І так відтоді літає туди-сюди, по кілька місяців живе на батьківщині, арешту на чужині. Сім’я його розмножилася, з’явилися родичі — журавлі, чаплі. Тільки коли підіймуться ці птахи в небо, сумовито кричать: укру-укру.

Не можуть вже вимовити, як перше, слово «Україна», але не забули своєї батьківщини.

ЧОМУ У ЛЕЛЕКИ ЧЕРВОНИЙ ДЗЬОБ

На селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили його, а потім випустили.

Одного разу у людей загорілася хата, а в ній було двоє маленьких хлоп’ят. На цю пору пролітав повз хату врятований лелека. Він кинувся у відчинене вікно і врятував хлопчиків, але вельми попік ноги і дзьоб, які стали кривавими.

Відтоді у лелеки червоні ноги і дзьоб, а крила – чорні. Господарі віддячили птахові, прилаштували на ясені колесо від воза, щоб він завжди був поруч з ними і виводив малят. Отже, якщо на хаті звиває гніздо лелека, то вірять, що в ній буде лад.

ЧОМУ ЛЕЛЕКА ЖИВЕ БІЛЯ ЛЮДЕЙ

Було це дуже давно, у прадавні часи, ще тоді, коли на нашій землі плодилася різна звірина. Тоді розвелося у теплих водах багато всякого гаддя. От люди стали просити Бога, щоб позбавив землю від тієї погані. Послав Бог янгола на землю. Зібрав янгол гаддя у великий мішок, покликав дужого чоловіка і звелів віднести все те і висипати в море. І попередив чоловіка, щоб не розв’язував мішка і не дивився, що є в ньому, бо буде йому зле. Ніс, ніс той чоловік мішок до моря, не день, не місяць, а довго йшов. Дуже кортіло йому зазирнути всередину, та побоювався. І таки не витримав. Не встиг розв’язати мішок, як звідти ринули жаби, гадюки, черви…

І впало прокляття на того чоловіка: за непослух він став птахом – лелекою. Чорногузом, бузьком, буслом – по-різному стали люди його називати. Ходить ото він по болоту та дзьобом довжелезним визбирує гадюк, вужів, інше гаддя, аби не побільшало його на землі, аби не розповзалося межи людей. Має виловити всю погань на світі. Як те зробить, то знову стане людиною.

Коли ж бачить бузько, що й між людьми недобре, то стане нерухомо на одній нозі і плаче гірко. А як бачить добро між людьми, то калатає своїм дзьобом. То він так радіє.

Відлітає лелека у далекі теплі краї і завжди знаходить дорогу в рідну оселю, приносить на своїх крилах весну людям. А який він добрий сім’янин! Як шанує свою подругу, допомагає їй. Він добрий батько, пильно доглядає своїх пташенят. Вірнішого подружжя, як лелеки, нема. Вони паруються раз і назавжди. Якщо одне з них гине, то друге живе далі самотньо.

ЧОМУ У ЛЕЛЕКИ ЧОРНІ ВІДЗНАКИ НА КРИЛАХ

Це давня легенда. Колись на світі панували звірі, а люди тільки-тільки з’явились з глини.

Дуже-дуже давно, коли народилась перша дитина, зібрались усі звірі, птахи та риби і стали радитись: а хто ж принесе її батькам.

Першим вийшов цар звірів Лев, і сказав:

– Позаяк я є царем над усіма звірами, попрошу доручити цю справу мені. Я сам принесу людям їхнього первістка.

Усі погодились, але виникла проблема, потрібно було далі перенести дитину через Море-Океан. Лев не міг впоратись сам. Тоді з води випірнула Риба-Кит і мовила:

– Я перенесу людське дитя на своїй спині, хай Лев тільки донесе його до Моря-Океану.

– Добре, – погодилися звірі, – але за Морем-Океаном є великий непрохідний Ліс-Праліс, потрібно якось перенести немовля і через нього.

Тут наперед вийшов чорний Орел.

– Я перенесу через Ліс-Праліс.

Звірі знову погодились, та старий Вовк заперечив:

– ти, Орле, – сказав він, – незаперечно, найсильніший і найсміливіший птах, літаєш вище усіх, але Ліс-Праліс дуже великий. Чи вистачить тобі сил донести дитину, подолавши таку відстань?

Орел задумався. Так, він справді найсильніший, літає найвище, його усі бояться, та віддаль була дійсно великою.

– Гаразд, – погодився Орел, – а й справді, це для мене може стати перешкодою. Тому замість мене полетить Лелека. Він долає дуже великі відстані, він подужає.

Наперед вийшов білий-білий Лелека. Поклонився усім присутнім, та подякував за честь і довіру.

– А для того, щоб тебе ніхто не посмів зачіпати чи ображати в дорозі, – мовив далі Орел, – я дам тобі свою відзнаку. І провів своїм чорним крилом по крилі Лелеки. Кінчики крил білого Лелеки почорніли – тепер усі знали, що то ознака Орла, і не варто зачіпати цю птицю.

Так, як час був уже пізній, вирішили відправити усіх в дорогу наступного ранку. А зранку впав сніг – прийшла Зима. Звірі знову зібрались і зажурились. Як бути тепер? Зима, Сніг та Мороз можуть зашкодити.

Думали, думали і постановили, що необхідно сповити дитину в білі пелюшки. Саме білий колір захистить, зігріє та сховає немовля від зимової негоди. Та і Лелека також білий – зима його не помітить.

Так і зробили звірі. Спочатку Лев приніс дитину до Моря-Океану, потім Риба-Кит несла її на своїй спині, а далі Лелека переніс через Ліс-Праліс. Немовля було закутане в білі пелюшки і Зима не помітила ні її, ні білого Лелеку. А чорні відзнаки на крилах птиці відлякували недоброзичливців.

15 фільмів за мотивами творів української літератури

Фільми за мотивами творів української літератури стануть у нагоді тим школярам, які не встигають прочитати твори чи нудьгують під час читання, але дуже хочуть знати, про що ж у них йдеться. 

---

1. «Ой Морозе, Морозенку» 

Квартет Явір виконує пісню про козацького полковника Морозенка.

---

2. Іван Котляревський

• «Енеїда» 

Повнометражний анімаційний фільм за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського 1991 року. Режисер – Володимир Дахно.

• «Наталка Полтавка» 

Телефільм-опера відзнятий на Українській студії телевізійних фільмів у 1978 р., екранізація однойменної опери 1889 р. українського композитора Миколи Лисенка (1842—1912), написанної на сюжет п’єси 1819 р. «Наталка Полтавка» (надр. 1838) зачинателя сучасної української літератури Івана Котляревського (1769-1838).

---

3. Тарас Шевченко 

«Катерина» 

Катерина — ліро-епічна соціально-побутова поема видатного українського поета Тараса Шевченка. Датована орієнтовно кінцем 1838 — початком 1839 року. Присвячена Василю Жуковському на пам’ять про викуп з кріпацтва.

---

4. Пантелеймон Куліш

«Чорна рада» 

Український художній історичний фільм за романом українського письменника Пантелеймона Куліша «Чорна рада», знятий у 2000 році.

Основні події фільму розгортаються у тяжкі для України історичні часи. Після смерті Б. Хмельницького загострюється боротьба за гетьманську владу між Якимом Сомком й Іваном Брюховецьким, кульмінацією запеклого політичного протистояння стає Чорна рада 1663 року. На тлі політичних інтриг, несподіваних союзів і зрад розгортається інша сюжетна лінія — любовна… Масштабні батальні сцени, мальовничі національні костюми, відомі й улюблені актори роблять фільм привабливим для найширшого кола глядачів.

---

5. Іван Нечуй-Левицький

«Кайдашева сім’я» 

Український фільм дилогія режисера Володимира Городька 1993 року, знятий кінооб’єднанням «Консорціум Козак», екранізація однойменної повісті Івана Нечуя-Левицького. Друга серія знята у 1994 році.

---

6. Іван Карпенко-Карий

«Мартин Боруля» 

Український радянський фільм-спектакль Київського державного українського драматичного театру ім. І. Франка за п’єсою Івана Тобілевича, знятий у 1953 році на Київській кіностудії художніх фільмів. Режисер спектаклю — Гнат Юра, режисер фільму — Олексій Швачко.

---

7. Михайло Коцюбинський 

«Тіні забутих предків» 

Геніальна екранізація екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського видатним Сергієм Параджановим, що розкриває не лише історію забороненого кохання, але й неймовірну історію українських горців часів язичницької Русі.

Події розгортаються в мальовничих та містичних горах Карпат, де вже кілька десятиліть ворогують два гуцульських клани — Палійчуки та Гутенюки. Але сталось так, що Іван Палійчук покохав красуню Марічку із ворожого роду Гутенюків. Їм не судилося бути разом. А спроби знайти кохання з іншою, не принесло Іванові щастя. Лише у передсмертному маренні побачив він світло свого щастя…

Фільм «Тіні забутих Предків» (1964) нестаріюча українська класика, яку необхідно дивитись онлайн всім поціновувачам справжнього кіно.

---

8. Ольга Кобилянська

«Земля» 

Повість “Земля” висвітлює одвічні проблеми — людини і землі, злочину й кари, батьків і дітей. Трагічна історія родини Федорчуків — це новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства, хоч і написана за реальними подіями, що відбулися в с. Димка, де жила якийсь час О. Кобилянська. Цьому творові притаманні глибокий психологізм та символізм у розкритті образів. Так, Михайло і Сава — протилежні психологічні типи. Марійка та Івоніка — уособлення цінностей народної моралі, Сава і Рахіра — втілення духовної деградації, образ Анни передає трагедію шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя.

---

9. Леся Українка

«Лісова пісня»

Український радянський художній фільм режисера Віктора Івченка, створений на кіностудії ім. Олександра Довженка 1961 року. Екранізація однойменної драми-феєрії української письменниці Лесі Українки. Прем’єра відбулася 7 серпня 1961 року.

---

10. Микола Куліш

«Мина Мазайло» 

Український комедійний 2-серійний міні-серіал-вистава режисера Сергія Проскурні, знятий за однойменною п’єсою Миколи Куліша на кіностудії «Укртелефільм» у 1991 році.

---

11. Олександр Довженко

• «Україна в огні» 

Фільм “Україна в огні” був поствалений дружиною Довженка – Юлією Солнцевою через десять років після смерті автора. Усе своє життя вона була підтримкою, захситом і натхненницею для Олександра Петровича. Коли його не стало – вона продовжила справу його життя.

Фільм скупий, але такий виразний в деталях. Він поєднує чорно-біле і кольорове зображення так, як поєднуються свтілі і темні смуги у житті. А в найважливіші моменти все оточуюче зникає – залишаються тільки двоє. Чи закохані Василь та Олеся, щемливо-ніжні у своєму білому весільно-невесільному одязі, чи батько із Забродою, чи син із матір’ю, яку повісили фашисти. Сюжет не спиняється ані на хвилину – загальні плани бойових дій чи розграбованого і спаленого села, крупні плани облич – Олесі, що проводжає останніх воїнів, Христі, що проклинає у вагоні полонених, фашистів, що готові їсти українську землю…

• «Зачарована Десна» 

Радянський художній фільм 1964 року, кіноповість за однойменним твором Олександра Довженка. Знятий українським режисером Юлією Солнцевою на кіностудії «Мосфільм».

Фільм складається з двох частин: у першій оповідається про дитячі роки кінорежисера Олександра Довженка; у другій наведені спогади та міркування немолодого полковника, який в ході німецько-радянської війни звільняє рідне село.

---

12. Іван Багряний

«Тигролови» 

Український художній фільм режисера Ростислава Синька відзнятий у 1994 році на кіностудії «Укртелефільм».

За однойменним романом Івана Багряного. Продовження оповіді про долю героя фільму Сад Гетсиманський, який тікає з потягу, котрим його мали доправити до сибірського концтабору. Він потрапляє в українське поселення, де його переховують. Там і зустрічає своє кохання.